МИ-УКРАЇНЦІ!Хоча ще й дуже маленькі,наші діти вже з радістю слухають українські казки,вірші.
А надалі педагоги закладу будуть вивчати з дітьми українські пісні, український фольклор.
Яким би прагматичним не було наше сьогодення – існують речі, які здатні підняти нам настрій і викликати велику порцію позитивних емоцій. Наприклад, тільки усмішка з'являється на устах, коли бачиш дитину, яка розповідає вірші. Так склалося, на жаль, що зараз наші діти більше проводять часу за комп'ютером, ніж з книгою в руках, тому задача дорослих навчити дітей читати вірші.
ПРОПОНУЄМО ВІРШІ ПРО ЗИМУ:
Веселий сніг
Падав сніг,
Падав сніг –
Для усіх, усіх, усіх,
І дорослих і малих,
І вселих і сумних.
Всім, хто гордо носа ніс,
Він тихцем сідав на ніс.
А роззяв, як на сміх,
Залетів до рота сніг.
Вереді за комір вліз
І довів його до сліз.
А веселі грали в сніжки –
Сніг сідав їм на усмішки
І сміявся з усіма:
- Ой, зима, зима, зима!
Моя ялиночка
Ялиночко зеленая,
Ялиночко моя!
Яка ж бо ти гарнесенька,
Яка ж бо ти мала!
Тебе я навіть ручками
Навколо обійму
І з гілочки Снігуроньку
Погратися візьму.
Не гнівайся, ялиночко!
Я тільки лиш на мить!
Я хочу ту Снігуроньку
Колядки научить!
ЧИТАЄМО КАЗКИ ДІТЯМ
Казка і виховання дітей дуже поєднані між собою. Починаючи уже з молодшого дошкільного віку, казки можна використовувати з виховною метою. Причому,цілі у вихованні можуть бути найрізноманітнішими. Так, наприклад, казку можна використати для того, щоб привчити дитину чистити зуби або навчити прибирати за собою іграшки.
Іноді буває потрібно змінити у дитини небажану поведінку – вона занадто агресивна, або ж образлива або сором'язлива. Казка може також використовуватися в разі адаптації дитини до нової для неї ситуації:це може бути звикання малюка до дитячого садка чи до школи, народження братика або сестрички. Також казка пригодиться у разі різних складних життєвих ситуацій – це можуть бути сварки або розлучення батьків. В таких випадках використовуються спеціальні казки, психотерапевтичні.
Де можна такі казки знайти? Можливі два варіанти по підбору психотерапевтичної казки для малюка. По-перше, існують спеціально придумані, готові казки, спеціально для вирішення проблем, що часто зустрічаються.
Іноді бувають дуже складні випадки, коли необхідно казку написати спеціально. Наприклад, якщо у дитини є якась своя особливість, особистісна риса чи можливо виникла якась незвичайна, занадто складна для дитини ситуація. Тоді доречніше буде звернутися до фахівця – казко -терапевта. У результаті спільної роботи фахівця і дитини, малюк успішно справиться з проблемою - спочатку буде на «казковому», метафоричному, рівні, а уже потім і в конкретній реальній життєвій ситуації.
Психотерапевтична казка має свої особливості. Дитина може мимоволі співвідносити себе з головним героєм казки. Це помітно, коли малюк володіє близькими рисами характеру героя казки або сам часто потрапляє у схожу ситуацію. Часто дитина не розуміє, що саме переживає в цій ситуації, та гнів чи образа переповнюють його. У своїй спробі позбутися негативних почуттів малюк може вдатися навіть до агресії або ж зовсім, навпаки, стати зовсім несподівано сором'язливим, сором'язливим замкнутим. Оцінка своїх почуттів знімає з нього тягар провини та переживання.
Наступний крок казко терапії - навчити малюка розуміти, що саме переживає його друг / кривдник / мама / братик/ партнер по спілкуванню - адже ми всі включені в особистісні відносини між собою. Важливо, що саме дитина розуміє все це не з нотацій або з пояснень, а просто граючи (тобто сама проживаючи) різні ролі різних персонажів казки.
А з іншого боку, коли дитині навіть вдається реагувати не так, як звичайно, придумати успішний хід, у неї підвищується самооцінка, формуються (і закріплюються) зовсім нові способи взаємодії.
Батьки можуть успішно коректувати поведінкою дитини, якщо будуть використовувати готову казку, якщо дотримуватимуться наступних умов: казка повинна відповідати віку дитини і бути написана фахівцем, дитина не повинна перебувати в стані стресу, якщо ж ситуація дуже складна, краще звернутися до дитячого психолога.
ДІТЯМ ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКО!
Над Дніпровою сагóю *
Над Дніпровою сагóю
Стоїть явор меж лозою,
Меж лозою з ялиною,
З червоною калиною.
Дніпро берег риє-риє,
Яворові корінь миє.
Стоїть старий, похилився,
Мов козак той зажурився.
Що без долі, без роди?ни
Та без вірної дружини,
І дружини і надії
В самотині посивіє!
Явор каже: — Похилюся
Та в Дніпрові скупаюся. —
Козак каже: — Погуляю
Та любую пошукаю. —
А калина з ялиною
Та гнучкою лозиною,
Мов дівчаточка із гаю
Вихожаючи, співають;
Повбирані, заквітчані
Та з таланом заручені,
Думки-гадоньки не мають,
В’ються-гнуться та співають.
24 червня 1860 р., С.-Петербург.
Тече вода з-під явора
Тече вода з-під явора
Яром на долину.
Пишається над водою
Червона калина.
Пишається калинонька,
Явор молодіє,
А кругом їх верболози
Й лози зеленіють.
Тече вода із-за гаю
Та попід горою.
Хлюпощуться качаточка
Помеж осокою.
А качечка випливає
З качуром за ними,
Ловить ряску, розмовляє
З дітками своїми.
Тече вода край города.
Вода ставом стала.
Прийшло дівча воду брати,
Брало, заспівало.
Вийшли з хати батько й мати
В садок погуляти,
Порадитись, кого б то їм
Своїм зятем звати?
7 листопада 1860 р., С.-Петербург.
--------------------------
Садок вишневий коло хати
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть.
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають, ідучи, дівчата,
А матері вечерять ждуть.
Сем’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх,
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.
З циклу віршів "В казематі". Датовано 30 травня 1847
----------------------------
Ой стрічечка до стрічечки
Ой стрічечка до стрічечки
Мережаю три ніченьки,
Мережаю, вишиваю,
У неділю погуляю.
Ой плахотка-червчаточка,
Дивуйтеся, дівчаточка,
Дивуйтеся, парубки,
Запорозькі козаки.
Ой дивуйтесь, лицяйтеся,
А з іншими вінчайтеся.
Подавані рушники...
Отаке-то козаки!
кінець червня — грудень 1847 р., Орська форт
І досі сниться: під горою
І досі сниться: під горою
Меж вербами та над водою
Біленька хаточка. Сидить
Неначе й досі сивий дід
Коло хатиночки і бавить
Хорошеє та кучеряве
Своє маленькеє внуча.
І досі сниться, вийшла з хати
Веселая, сміючись, мати,
Цілує діда і дитя
Аж тричі весело цілує,
Прийма на руки, і годує,
І спать несе. А дід сидить
І усміхається, і стиха
Промовить нишком: — Де ж те лихо?
Печалі тії, вороги?
І нищечком старий читає,
Перехрестившись, Отче наш.
Крізь верби сонечко сіяє
І тихо гасне. День погас
І все почило. Сивий в хату
Й собі пішов опочивати.
Орієнтовно: січень — квітень 1850 р., Оренбург.
-----------------------------
Ой маю, маю я оченята
Ой маю, маю я оченята,
Нікого, матінко, та оглядати,
Нікого, серденько, та оглядати!
Ой маю, маю і рученята...
Нікого, матінко, та обнімати,
Нікого, серденько, та обнімати!
Ой маю, маю і ноженята,
Та ні з ким, матінко, потанцювати,
Та ні з ким, серденько, потанцювати!
10 червня 1859 р., Пирятин
-----------------------------
Ой діброво — темний гаю
Ой діброво — темний гаю!
Тебе одягає
Тричі на рік... Багатого
Собі батька маєш.
Раз укриє тебе рясно
Зеленим покровом —
Аж сам собі дивується
На свою діброву...
Надивившись на доненьку
Любу, молодую,
Возьме її та й огорне
В ризу золотую
І сповиє дорогою
Білою габою —
Та й спать ляже, втомившися
Турбóю такою
